-
1 life
1. n (pl lives)1) життя; існуванняto bring to life — а) викликати до життя; б) приводити до пам'яті
to come to life — а) почати жити, з'явитися на світ; б) ожити, опритомніти
to seek smb.'s life — робити замах на чиєсь життя
to take one's own life — убити себе, покінчити з собою
to take smb.'s life — убити когось
this life — рел. земне буття (існування)
the other life — рел. загробне (потойбічне) життя
2) живі істоти, життяis there any life on the planet Mars? — чи є живі істоти (життя) на планеті Марс?
3) тривалість життяfor life — на все життя, до кінця життя, до смерті; довічно
4) строк перебування (десь)6) спосіб життя7) громадське життя; стосунки (людей); суспільство6) світські розвагиto see life — побачити світ, пізнати життя
8) біографія, життєпис9) енергія; жвавість; натхнення; пожвавлення10) товариство11) найважливіше, най необхідніше; основа; душаplenty of sleep is the life of young children — тривалий сон — найважливіше (основне) для (здоров'я) дітей
12) натура, натуральна величина (тж life size)as large as life — а) у натуральну величину; б) як живий
to portray smb. to the life — точно передати схожість; намалювати чийсь правильний портрет
13) застрахована особа2. adjдовічнийщо триває усе життя; life-annuity — довічна пенсія
life-insurance, life-assurance — страхування життя
cat-and-dog life — постійні сварки; живуть, як кіт із собакою
how's life? — як живеться?, як справи?
nothing in life — ніскільки, нічого подібного
a cat has nine lives — присл. коти довго живуть
while there is life there is hope — присл. поки людина живе, доти вона надіється
to bother (to worry) the life out of smb. — не давати комусь ні хвилини спокою; роздратовувати когось
to gasp out one's life — померти, випустити дух
to run for dear (for very) life — бігти щосили
* * *I [laif] n; (pl lives)1) життя; існування2) живі істоти, життя; жива істота, людина; світ живих організмів3) строк життя, все життяeveryday life — повсякденне життя, побут
5) громадське життя; взаємини ( людей)6) життєпис, біографія7) енергія, жвавість; наснага; пожвавлення; найважливіше, необхідне; основа; душа8) жив. натура9) cтpax. застрахована особа10) = lifetime;II [laif] aжиттєвий; довічний; з натури -
2 world
n1) світ, всесвітall the world over, all over the world — в усьому світі, по всьому світу
2) сфера, галузь; колаthe world of commerce — комерційні кола, торговельний світ
3) період історії4) життя (людини)how goes the world with you? — як поживаєте?, як ваші справи?
so goes the world — розм. отаке життя
5) світ, царство6) світ, кругозір7) товариство, середовище, суспільство8) розм. безліч, багато; купа, сила-силеннаW. Bank — Міжнародний (Світовий) банк
world sadness — філос. світова скорбота
world series — спорт. щорічний чемпіонат з бейсболу (у США)
world spirit — філос. світовий дух
out of this world — божественний, чудовий, прекрасний
to come into the world — народитися, з'явитися на світ
what in the world does he mean? — що він, власне, хоче сказати?
world without end — на віки вічні; навіки-віків
* * *I n1) світ, земля, земна куляto come into the world — з'явитися на світ, народитися
a citizen of the world — громадянин світу, космополіт
the world over, all over the world — по всьому світу
world's fair — всесвітня виставка; планета; світ, всесвіт; частина земної кулі
the Third World countries — країни "третього світу"
the New World — Новий Світ; населення земної кулі, людство
2) сфера, галузьthe world of books [of art, of music] — світ книг [мистецтва, музики]
3) світ, царствоthe animal [the vegetable] world — тваринний [рослинний]світ
the ancient [the medieval] world — древній [середньовічний]світ
to have the world before one — мати перед собою все життя; = у нього все попереду
to take the world as it is /as one finds it/ — пристосовуватися до життя; сприймати світ таким, який він є
to let the world slide — не намагатися переробити життя /світ/, не йти проти течії; нехтувати умовностями
to know the world — мати досвід, знати життя
to come up /to rise, to make one's way/ in the world — зробити кар'єру
to come /to go/ down in the world — втратити колишнє положення в суспільстві
how is the world using you є, how goes the world with you — є як справиє, як живетеє
so goes /wags/ the world — таке життя; навколишнє середовище; світ, світок; коло ( знайомих)
her middle-class world — її міщанський світок, її мілко-буржуазне оточення
6) суспільствоthe great world, the world or fashion — вищий світ
all the world and his wife — "весь світ"
all the world knows that... — усім відомо, що...
7) безліч, масаto think the world of smb — бути надзвичайно високої думки про кого-н.
the holiday did me a world /worlds/ of good — відпустка принесла мені багато користі
8) peл. світto forsake the world — відмовитися /піти/ від світу; постригтися в монахи
to go to a better world — піти у кращий світ /на той світ/; the other /the next/ world, the world to come той світ, загробне життя
this world — цей світ, цей тлінний світ(в протист. потойбічному світу)
in this world and the next — на цьому, на тому світі
the lower /the nether/ world — пекло; земля (в протист. небесам); цей світ
9) емоц.- підсил.what in the world did he mean — що ж він хотів сказатиє
I do not know what in the world to do with it — не можу збагнути, що з цим робити
for all the world as if — точно так, якби
to the world — вкрай, надзвичайно
on top of the world — на вершині щастя; не в собі від радощів
out of this world — незвичайний, чудовий
she had a figure which was out of this world — такої фігури, як у неї, світ не ще бачив
world without end — цepк. на віка віків
not for the world — ни в якому разі; ні за що в світі
he would give the world to know that — він віддав би все на світі, щоб дізнатися про це
to make the best of both worlds — мати е те, інше ( без необхідності вибору)
II adead to the world — що нічого не помічає; що не реагує на оточення (про сплячого, п'яного)
1) що відноситься до всього світу, всесвітній, світовий -
3 enter
1. n1) театр. вихід (на сцену)2) вхід2. v1) входити у; заходити2) впадати, вливатися (про ріку)3) вступати, входити; ставати членом (якогось колективу)to enter school (university, the army) — вступати до школи (до університету, на військову службу)
4) устромляти, втикати5) устромлятися, проникати6) ставати, входити до складу; бути часткою (чогось)7) записувати, заносити (до списків); реєструвати; вводити, вноситиI want my name entered for high jumping — я хочу, щоб мене записали в число учасників змагань із стрибків у висоту
8) юр. починати процес; заявляти (письмово)to enter a protest — висловити (заявити) протест
9) амер. реєструвати заявку; реєструвати авторське право (патент)10) подавати митну деклараціюto enter in (into) — входити, вступати, починати (переговори тощо)
to enter on (upon) — а) приступати (до виконання обов'язків); б) вступати (у володіння)
* * *I n1) миcт. вихід ( на сцену)2) вхідII v1) входити2) ( часто into) вступати ( в бій), входити (в поворот, переговори)3) втикати, устромляти; устромлюватися, проникати4) вступати; ставати членом; бути частиною, входити до складу5) (часто in, into) вписувати, вносити, включати, заносити ( до списків); реєструвати; записувати ( куди-небудь)6) брати участь7) (on, upon) починати, приступати, братися ( за що-небудь)9) кoм. надходити ( куди-небудь)10) юp. починати процес; вступати в процес шляхом подання письмової заяви; заявити (письмово); представити, подати, долучити до справи ( документ)11) aмep.; юp. реєструвати заявку (на земельну ділянку); реєструвати авторське право, патент12) eк. подавати митну декларацію13) миcл. дресирувати ( собаку) -
4 quarter
1. n1) чверть; четверта частинаfor a quarter of the price, for quarter the price — за чверть ціни
2) чверть години, п'ятнадцять хвилинa quarter to (амер. of) one — за чверть година
a bad quarter of an hour — кілька неприємних хвилин; неприємне переживання:
3) квартал (року); шк. чверть4) квартал (міста)5) район, частина міста6) сторона (частина) світуthe four quarters of the globe — усі чаоини земної кулі; усі країни снігу
7) місце, сторона, бікfrom no quarter — нізвідки, ні з чиєї сторони
8) певне коло осіб; сфера, кола9) пощада, помилуванняto give quarter — пощадити життя (того, хто здався на милість переможця)
10) витримка; терплячість; терпимість11) прийом, ставлення13) мор. чверть румба14) амер. (монета в) 25 центів15) біг на чверть милі16) мор. кормова частина судна18) буд. дерев'яний чотиригранний брусокnot a quarter so good as — далеко не такий добрий, як
to come to close quarters — а) зчепитися в суперечці; б) зіткнутися лицем в лице
2. v1) ділити на чотири (рівні) частини2) іст. четвертувати3) розквартировувати (особл. війська); ставити на квартиру4) квартирувати (at)5) ганяти в усіх напрямках (про мисливських собак)6) давати дорогу; звертати, щоб роз'їхатися7) ділити на частини8) вступати в нову фазу (про Місяць)* * *I n1) чверть, четверта частина2) чверть години, п'ятнадцять хвилин3) квартал, чверть року, три місяці; розм. квартплата за квартал; шкіл. чверть4) cл. чверть долара, 25 центів; монета в 25 центів5) кyл. четвертина ( туші)fore quarter — передня частина, лопатка
hind quarter — задня частина, окіст; частка ( вимені)
6) квартер (міра ваги, а також міра об'єму сипучих тіл)7) чверть милі; cпopт. біг на чверть милі8) мop. чверть румба9) = quarter-deck I10) бyд. дерев'яний чотиригранний брус12) бічна сторона копита ( у коня)13) гepaльд. чверть геральдичного щита14) acтp. чверть ( Місяця)15) квартал; район, частина міста16) сторона світу, частина світу17) місце, сторона18) коло осіб; сфера; колаbusiness quarters — ділові кола; джерело (допомоги, інформації)
19) пощада, поблажливість20) витримка; терплячість; терпимість21) прийом, обходженняII v1) ділити, розділити на чотири рівні частини; ділити на частини2) icт. четвертувати3) гepaльд. ділити ( щит) на чверті; поміщати в одній з чвертей щита ( новий герб)4) acтp. вступати в нову фазу ( про Місяць)III v1) розквартировувати, ставити на постій ( війська); розквартировуватися, розміщатися по квартирах; квартирувати, жити ( мешкати); селитися2) нишпорити ( про мисливських собак); мop. рискати3) звільняти, давати дорогу; звертати убік, щоб роз'їхатися4) мop. іти в бакштаг -
5 идти
и Итти1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.* * *1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)[де́ло] идёт к чему́ (на что) — ( клонится) іде́ться (йде́ться) до чо́го, ді́ло йде до чо́го
де́ло (речь) идёт о ком-чём — іде́ться (йде́ться) про ко́го-що, спра́ва (мо́ва) йде про ко́го-що; мо́ва мо́виться про ко́го-що
[ещё] куда́ ни шло — а) ( согласен) гара́зд, до́бре, хай (неха́й) [уже́] так; ( так и быть) де на́ше не пропада́ло; б) (ничего, сойдет) [ще] сяк-та́к (так-ся́к)
иди́ сюда́ — іди́ (ходи́, піди́) сюди́
\идти ти́ к де́лу — (иметь отношение, касательство к чему-л.) бу́ти доре́чним (до ре́чі), підхо́дити, -дить
\идти ти́ к добру́ — на добро́ (на до́бре) йти (йти́ся)
\идти ти́ вразре́з с кем-чем (напереко́р кому́-чему́) — іти́ вро́зрі́з з ким-чим (наперекі́р кому́-чому́)
\идти ти́ на что — іти́ на що
идёт снег — іде́ (па́дає) сніг
на ум (в го́лову) не идёт кому́ — что в го́лову не йде (не спада́є) кому́ що
не \идти ти́ из головы́ (из ума́) у кого́ — см. выходить
разгово́р (речь) идёт о том, что́бы... — іде́ться (йде́ться) про те, щоб...; мо́ва (річ, розмо́ва) йде про те, щоб
2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́тидни иду́т — дні йдуть (іду́ть, мина́ють)
3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)идёт, как коро́ве седло́ — погов. приста́ло, як свині́ нари́тники
4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися
См. также в других словарях:
Левковские — Герб Трубы Описание герба: В белом серебряном поле т … Википедия
іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || … Український тлумачний словник
обзаводитися — джуся, дишся, недок., обзавести/ся, еду/ся, еде/шся, док., чим. Купувати, діставати що небудь необхідне (для життя, господарства, промислу і т. ін.). || Будувати, зводити яку небудь необхідну споруду. || ким. Вступати в родинні, товариські і т.… … Український тлумачний словник
розмінювати — юю, юєш, недок., розміня/ти, я/ю, я/єш, док., перех. 1) Віддаючи, одержувати натомість кого , що небудь; міняти, обмінювати. || перен. Відмовившись від чого небудь, приймати замість нього щось інше. 2) Обмінювати великі грошові знаки на… … Український тлумачний словник
рука — и/, ж. 1) Кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців. || Частина цієї кінцівки від зап ястка до кінчиків пальців; кисть. || Кожна з двох передніх кінцівок мавпи. || Складова частина якого небудь предмета, що… … Український тлумачний словник
улаштовуватися — (влашто/вуватися), уюся, уєшся, недок., улаштува/тися (влаштува/тися) у/юся, у/єшся, док. 1) Налагоджувати своє життя, створювати прийнятні умови побуту і т. ін. 2) Забезпечувати себе житлом, місцем для тимчасового перебування і т. ін.; оселятися … Український тлумачний словник
